ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРИРОДНИЧО- МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН (ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

Abstract

У статті на основі аналізу матеріалів періодичної преси другої половини ХІХ – початку ХХ століття розкрито специфіку поглядів учених і педагогів практиків на роль наочності, її функції та засоби реалізації у навчально-виховному процесі. Доведено переваги організації навчального процесу із використання засобів наочності, що сприяло підвищенню інтересу учнів до предмету, кращому запам’ятовуванню. Представлено аналіз проблеми реалізації наочності на уроках природничо- математичних дисциплін, висвітлений на сторінках педагогічної преси досліджуваного періоду. З’ясовано, що незважаючи на дефіцит матеріально-технічних засобів реалізації наочності в навчанні, вчителі усвідомлювали важливість та значення наочності, намагалися її використовувати в роботі. Представлена характеристика навчального процесу в контексті використання засобів наочності при викладанні різних предметів природничо-математичного спрямування. Зокрема, показано, що одним з предметів, які були порівняно добре оснащені наочністю, була географія. У шкільній практиці досліджуваного періоду при викладанні географії використовувався досить різнобічний арсенал: географічні креслення, креслення карт, атласи, картини, географічні карти й вчителі активно ділилися своїм досвідом їх застосування на сторінках педагогічної преси.