Удосконалення комунікативної компетентності менеджерів освіти шляхом залучення до роботи в групах управлінського тренінгу

Abstract

Стаття присвячена проблемівдосконалення комунікативної компетентності менеджерів закладів вищої освіти.У статті були визначені психолого-педагогічні детермінанти розвитку комунікативної компетентності менеджера закладувищої освіти;виявлено взаємозв’язок між рівнем комунікативної компетентності менеджера освіти та особливостями його самосвідомості, складністю та структурою критеріїв оцінювання інших учасників педагогічного процесу.Встановлено, що існує взаємозв’язок між рівнем сформованості комунікативної компетентності керівника закладу освіти та сукупністюкритеріїв оцінювання ним інших учасників начально-виховного процесу. Виявлено психологічні чинники, що визначають розвиток комунікативної компетентності особистості. У статті встановлено, що важливими психологічними чинниками, від яких залежить розвиток комунікативної компетентності менеджерів закладів вищої освіти є: повнотауявлень і знань про власну особистість, уміння адекватно виражати власні почуття та психоемоційні станитощо. У статті обґрунтовано, що одним із найбільш ефективних методів формування комунікативної компетентності менеджерів освіти є груповий соціально-психологічний тренінг. Доведено, що основним механізмом, що забезпечує розв’язання завдань експериментального навчання у групах управлінського тренінгу, є здійснення респондентами зворотнього міжособистісного зв’язку щодо партнерів зіспілкування. Авторами теоретично обґрунтовано, розроблено та частково апробовано методику формування взавідувачів кафедрами вищих медичних закладів освіти такого рівня комунікативної компетентності, що є адекватним вимогам сьогоденної педагогічної практики.У статті зазначається, що розроблена методика формування взавідувачів кафедрами вищих медичних закладів освіти продуктивного рівня комунікативної компетентності можебути використана в практичній діяльності керівників закладів вищої освіти різних типів та форм власності. The article is devoted to the question of improving communicative competence of higher educational institution managers.The article defines psychological and pedagogical determinants of the development of communicative competence of a higher educational institution manager, and revealsthe relationship between the level of communicative competence of the education manager and the peculiarities of his/herself-awareness, complexity and structure of criteria for evaluating other participants in the pedagogical process. It is established that there is a correlation between the level of formation of communicative competence of the head of an educational institution and the set of criteria for evaluating other participants in the educational and upbringing process. Psychological factors determining the development of communicative competence of an individual are revealed.The article finds that the important psychological factors thatthe development of communicative competence of higher educational institution managers depends on includecompleteness of perception and knowledge about their own personality, ability to adequately express their feelings and psycho-emotional states, etc.The article substantiates that one of the most effective methods of forming communicative competence of education managers is socio-psychological group training. It is proved that the main mechanism that provides the solution of thetasks of experimental training in the groups of managerial training is interpersonal feedbackthat the respondents give totheircommunication partners.The authors have theoretically substantiated, developed and partially tested the methodology of forming such a level of communicative competence of the heads of departments of higher medical educational institutions that meet the requirements of today's pedagogical practice.The paper emphasizes that the designed method for developing the productive levelof communicative competence among the heads of departments of higher medical educational institutions can be applied in practicalprofessional activities of heads of higher educationalinstitutions of different types and forms of ownership.