РОЗВИТОК ПРАВОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Abstract

У статті висвітлено одну з актуальних проблем розвитку правової компетентності працівників у процесі управління соціальним закладом – спроможність оперативно відтворити нормативно-правові зміни зовнішнього середовища. Сьогодні особливо гостро постає питання про рівень професійної компетентності сучасних керівників навчальних закладів, висуваються нові вимоги щодо їхніх особистісних та професійних якостей, особлива увага приділяється розвитку та саморозвитку правової компетентності. Отже, у разі, коли кожний суб’єкт здійснює свої права, виконує обов’язки, несе відповідальність за свої вчинки, рівень його правової компетентності, безсумнівно, проявляється порізному, в залежності від обсягу його правових знань, навичок, рівня правової культури, що і відображається в його поведінці в конкретних правовідносинах. Науковцями також підкреслено, що у сфері освіти реалізуються правовідносини, які регульовані нормами різної галузевої приналежності. Норми освітнього права регламентують відносини, що виникають «всередині» освітнього процесу й пов’язані з його організацією і здійсненням. Інші види правовідносин у сфері освіти пов’язані з необхідністю матеріального, кадрового, фінансового та іншого забезпечення діяльності щодо досягнення освітніх цілей і завдань. Ці відносини регулюються нормами відповідних галузей права: трудового (прийом на роботу педагогічних працівників та укладення відповідних трудових договорів (контрактів); установлення режиму робочого дня тощо); цивільного (встановлення організаційно-правових форм освітніх закладів, укладення господарських договорів, надання платних освітніх послуг, захист особистих немайнових прав тощо); адміністративного управління і контролю (атестація педагогічних працівників, ліцензування та акредитація діяльності освітніх установ тощо); фінансового (фінансове забезпечення діяльності освітніх установ, соціального забезпечення (встановлення пільг, допомоги суб’єктів освітніх відносин тощо). Педагогічний працівник повинен вільно орієнтуватися в усьому різноманітті правових відносин, які виникають у просторі його професійної діяльності, що обумовлює необхідність їх структуризації з метою системного представлення в змісті правової компетентності. Тому зміст розвитку правової компетентності працівників у процесі управління соціальним закладом повинен відображати сучасний стан правового регулювання як освітньої галузі, так і інших галузей права, норми яких реалізуються в професійній діяльності цих фахівців, ґрунтуватися на теоретичних основах права, охорони праці, ергономіки, формуватися на основі їхнього досвіду професійно-правової діяльності, передбачати можливість саморозвитку означеної компетентності працівників у процесі управління соціальним закладом.

The article covers one of the most topical issues of developing legal competence of employees in the process of managing social institutions, which is able operatively to recreate the normatively-legal changes in the environment. One of the most important questions concerns the level of professional competence of modern leaders of educational institutions, with new requirements being imposed in relation to their personality and professional qualities and special attention being paid to development and self-development of legal competence. Therefore, in case every person exercises his/her rights, carries out duties, bears responsibility for actions, level of his/her legal competence, undoubtedly, appears to be different, depending on the level of knowledge in the field of law, skills, level of legal culture, which greatly affects his/her behavior in certain legal relationships. Scientists also underline that, in the sphere of education, there are legal relationships which are regulated by the norms belonging to different fields. The norms of the educational law regulate relations that arise "inside" the educational process and are connected with its organization and realization. Other types of legal relationships in the field of education are linked to the necessity of the material, personnel, financial and other provisions for activities directed at achieving educational aims and tasks. These relations are regulated by the norms of the corresponding fields of law, i.e. labour law (recruiting pedagogical workers and signing employment agreements (contracts), choosing working hours, etc.); civil law (establishing organizational and legal forms of educational institutions, signing commercial contracts, providing chargeable educational services, protecting personal non-property rights, etc.); administrative management and control law (attestation of pedagogical workers, licensing and accreditation of activities of educational institutions, etc.); financial law (financial support for activities of educational institutions, public welfare (providing benefits and help for subjects of educational relationships, etc.). Pedagogical workers should easily navigate a large variety of legal relations arising in their professional activity, which stipulates the necessity of restructuring them with the aim of their system presentation within the legal competence content. Therefore, the content of legal competence development among employees in the process of managing a social institution must mirror the current state of legal regulations in both the field of education and other fields of law whose norms are reflected in professional activity of these specialists; be founded on theoretical bases of law, occupational safety and ergonomics; be formed on the basis of their experience of professional-legal activities; envisage some opportunities for employees to independently develop the abovementioned competence in the process of managing a social institution.