МЕТОД КОНТЕКСТНОГО ЗАНУРЕННЯ В КВАЗІПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ І МОНІТОРИНГУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Abstract

У статті описана методика контекстного занурення в квазіпрофесійне середовище для формування і моніторингу професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Розглянуто різницю запропонованого методу занурення від існуючих методів занурення, зокрема методу занурення у віртуальну реальність. Описана тема занурення з розробки майбутніми інженерами-педагогами електронних освітніх ресурсів (ЕОР): дистанційного навчального курсу, фрагменту відеолекції, мобільної комп’ютерної системи тестового контролю; презентації лекції. Розробка електронних освітніх ресурсів виконується в середовищі, яке максимально наближене до середовища професійної діяльності інженера-педагога. У цьому середовищі майбутні інженери-педагоги включаються в педагогічну діяльність, яка пов’язана з тематикою занурення. У цьому випадку посилюється практична спрямованість інженерно-педагогічної освіти, робиться акцент на необхідність набуття досвіду діяльності, вміння на практиці реалізувати знання. Навчання при цьому набуває діяльнісний характер, тобто формування та оцінювання компетентності здійснюється в ході практичної діяльності студентів – у процесі створення електронних освітніх ресурсів. Для обліку різноманітних варіантів прояву компетентності в умовах контекстного занурення сформована система приватних і узагальнених показників і розроблена модель інтегральної оцінки компетентності на основі багатопараметричної оцінки за кожним видом завдання для кожного виду оцінки. Розгянуто результати експериментальної перевірки методики на основі використання квазіпрофесійних завдань, які були складені так, щоб вони максимально відповідали реальним проектам із розробки електронних освітніх ресурсів. Окреслені напрямки подальшого вдосконалення методики контекстного занурення в квазіпрофесійне середовище для формування і моніторингу професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

The article describes the methodology of contextual immersion in a quasi-professional environment for the formation and monitoring of the professional competence of future engineers-teachers. The difference between the proposed immersion method and the existing immersion methods, in particular, the method of immersion in virtual reality, is considered. The article discusses the issue of future engineers-teachers’ immersion into the process of developing electronic educational resources (EER): a distance learning course, a fragment of a video lecture, a mobile computer test control system; lecture presentations. The development of electronic educational resources is carried out in an environment that is as close as possible to the environment of the professional activity of an engineer-teacher. In this environment, future engineers-teachers are involved in educational activities related to immersion. In this case, the practical orientation of engineering and pedagogical education is strengthened, emphasis is placed on the need to gain experience in activities, the ability to put knowledge into practice. At the same time, teaching becomes active in its nature, i.e. the formation and monitoring of a competence is carried out in the course of students’ practical activities: in the process of creating electronic educational resources. To take into account various options for the manifestation of the competence in contextual immersion, a system of private and generalized indicators has been formed and a model for an integral assessment of the competence has been developed on the basis of a multiparametric assessment for each type of task as well as for each type of assessment. The results of experimental verification of the methodology based on the use of quasi-professional tasks, which were designed in such a way as to maximally correspond to real projects for the development of electronic educational resources, are considered. The directions for further improvement of the methodology of contextual immersion in a quasi-professional environment for the formation and monitoring of the professional competence of future engineers-teachers are outlined