Please use this identifier to cite or link to this item:
http://repo.uipa.edu.ua/jspui/handle/123456789/8364
Title: | ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ТЕРМІНУ «МОНІТОРИНГ» У ТЕРМІНОЛОГІЧНІЙ СИСТЕМІ ПЕДАГОГІКИ НА ОСНОВІ ПОБУДОВИ РОДО-ВИДОВОЇ МЕРЕЖІ |
Other Titles: | Definitions of the term ″monitoring″ in the terminological system of pedagogy based on the construction of a generic-specific network |
Authors: | Бондаренко, Т. С. Bondarenko, T. |
Keywords: | термінологічний аналіз родо-видова мережа моніторинг педагогічний моніторинг terminological analysis genus-species network monitoring pedagogical monitoring |
Issue Date: | 2019 |
Publisher: | УІПА |
Citation: | Бондаренко Т.С. Визначення місця терміну «моніторинг» у термінологічній системі педагогіки на основі побудови родо-видової мережі / Т. С. Бондаренко // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. - Харків, 2019. - № 64. - С. 5-15. |
Series/Report no.: | № 63; |
Abstract: | У статті в межах термінологічного аналізу вирішується проблема семантичних відносин
терміну «моніторинг» у термінологічній системі педагогіки. Ця проблема вирішується шляхом
побудови родо-видової мережі понять, у якій відображені тільки найближчі родо-видові зв‟язки. На
основі детального аналізу поглядів різних дослідників на природу та сутність поняття «моніторинг»
визначено родове по відношенню до нього поняття «спостереження», яке розташоване в корені
побудованої мережі. На наступних рівнях мережі отримана родо-видова спорідненість групи понять
«педагогічний моніторинг», яка означає їхню підпорядкованість спільному родовому поняттю,
відносно якого всі вони є видовими. Ця група понять відображає гіперо-гіпонімічні родо-видові
відношення, які виражають семантичну ознаку поняття «педагогічний моніторинг» із різним ступенем
конкретизації. Для визначення понять на цих рівнях визначається сутність поняття через посилання на
родове поняття, яке розташоване на попередньому рівні родо-видової мережі, видові відмінності
поняття від інших понять, що розташовані з ним на одному рівні, і додаткова значеннєва ознака, що
робить зміст видового поняття ширшим за родове, а обсяг – вужчим. При русі до низу від поняття
«Педагогічний моніторинг» уточнюється об‟єкт моніторингу, із занадто загального поняття «освітня
система» виділяються її складові елементи, деталізуються об‟єкти педагогічного моніторингу у вищій
освіті. Також деталізується об‟єкт моніторингу за рахунок вичленення з нього диференційних ознак.
Враховуючи те, що для галузевих терміносистем властива багаторівнева структура родо-видових
відношень, застосування побудованої родо-видової мережі забезпечує в такому разі стандартизацію
термінології і єдину інформаційну та комунікаційну основу для роботи спеціалістів у сфері
дослідження проблем моніторингу. In the article, the problem of semantic relations of the term “monitoring” in the terminological system of pedagogy is tackled by means of a terminological analysis. The problem is solved by building a genericspecific network of concepts, which reflects only the nearest generic-specific relations. On the basis of a detailed analysis of the views of various researchers on the nature and essence of the concept of “monitoring,” its related term, which is “observation”, is determined and proved to be at the root of the constructed network. At the next levels of the network, a genetic-specific group of concepts of “pedagogical monitoring” is formed. This group is characterized by subordination to the general generic concept, in relation to which all group concepts are specific. This group of concepts reflects the hyper-hyponymy of generic relationship expressing the semantic features of the concept of “pedagogical monitoring” with varying degrees of concretization. To define terms at these levels, it is necessary to determine the essence of the term by reference to the generic term, which is located at the higher level of the generic network, the specific differences of the term from other terms located at the lower level, and an additional semantic feature that makes the content of the specific term wider than the generic one. While moving down from the term “pedagogical monitoring”, the object of monitoring is refined, from its too general notion of “educational system”, its constituent elements stand out, the objects of pedagogical monitoring in higher education are detailed. Further, the object of monitoring is detailed by isolating certain components from it. Considering that the sectoral terminological systems have a multi-level structure of generic relationships, the use of the constructed generic network provides in this case standardization of terminology and a single information and communication basis for the work of specialists in the field of research on questions of monitoring. |
URI: | http://repo.uipa.edu.ua/jspui/handle/123456789/8364 |
ISSN: | 2074-8922 |
Appears in Collections: | Проблеми інженерно-педагогічної освіти (Збірник наукових праць) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.