ЛЕКЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ СУЧАСНОСТІ

Abstract

У статті здійснено ретроспективний аналіз лекційної форми навчання у вітчизняній вищій школі. Визначено причини дискусії в середовищі прогресивної науково-педагогічної громадськостіXIX – початку ХХ століття щодо її доцільності, переваг і недоліків з огляду на суспільні вимоги. Розкрито теоретико-методичні засади підготовки й проведення академічної лекції як основної форми навчання у національній вищій школі(принципи, функції, структура, основні вимоги). Акцентовано увагу на недоліках академічної (традиційної) лекції в контексті сучасних викликів (глобалізація, інновації в науково- технічній сфері, мобільність людських ресурсів, реалізація «Програми навчання протягом життя» тощо). Висловлено авторську позицію щодо шляхів підвищення ефективності лекційної форми навчання у ВНЗ (поєднання керівної ролі викладача з високою активністю студентів на основі використання сучасних інноваційних (інтерактивних, мультимедійних, інформаційних) технологій, забезпечення оперативного зворотного зв'язку зі студентами, інтенсифікація педагогічної праці, мобілізація мислення, знань та вмінь студентів шляхом запровадження інноваційних технологій, реалізація повною мірою принципу виховуючого навчання, орієнтування на попереднє самостійне засвоєння студентами змісту лекційного матеріалу). Окреслено найбільш раціональні й дієві способи трансформації лекційної форми навчання з огляду на сучасні вимоги (проблемна лекція, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція брейнстормінг («мозкова атака»), лекція прес- конференція, бінарна лекція, інтерактивна лекція тощо). Доведено доцільність широкого запровадження в практику вищої школи інтерактивної, мультимедійної та проблемної лекцій. Зазначено умови, що покликані забезпечити результативність запровадження названих інновацій.