АЛГОРИТМ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

Abstract

У статті розкриваються особливості підготовки здобувачів професійної освіти – студентів вищих та учнів професійних (професійно-технічних) закладів освіти. Проведений аналіз літературних джерел дозволив визначити певні протиріччя між невірно підібраними засобами та методами навчання для формування загальнокультурного та загальноосвітнього рівнів студентів і учнів, з одного боку, та вимогами системи освіти та потребами студентів, з іншого. Із метою визначення поточного рівня та напряму навчальної мотивації було проведене анкетування студентів УІПА та учнів професійних (професійно-технічних) закладів освіти, а також анкетування щодо виявлення причин певної мотивації. Користуючись результатами проведеного опитування студентів і учнів закладів професійної освіти, а також уявленням про педагогічну систему, розробленим Н.В. Кузьміною, були визначені психолого-педагогічні умови формування навчальної мотивації студентів. У відповідності до визначених психолого-педагогічних умов формування навчальної мотивації студентів було створено алгоритм формування мотивації навчальної діяльності студентів. Він побудований таким чином, щоб мати змогу впливати на причини певної мотивації в рамках програми підготовки фахівців та особистого досвіду викладача. До переваг алгоритму можна віднести достатню точність визначення поточного рівня мотивації до навчання, а також виявлення позитивних та негативних факторів навчального процесу, що впливають на рівень мотивації. Також алгоритм враховує поточний рівень наявних знань, вмінь та навичок студентів (учнів). Серед недоліків, не дивлячись на універсальність алгоритму, можна зазначити його довгостроковість реалізації для груп із середнім та низьким рівнем мотивації. На підставі обробки отриманих статистичних даних було зроблено висновок, що ефективність використання алгоритму для виявлення факторів мотивації та впливу на них підтверджується зростанням уміння застосовувати отриману інформацію на практиці, проявом ініціативи з боку студентів й учнів та позитивним ставленням до обраної спеціальності. Перспективи подальших досліджень цієї проблематики полягають у психолого-педагогічних дослідженнях мотивації фахового навчання на різних щаблях системи професійної освіти.

In article features of applicants training of professional education – students of the highest and pupils of professional educational institutions are revealed. The carried-out analysis of references allowed to reveal certain contradictions between incorrectly picked up means and methods of training of common students and pupils` cultural and general education levels formation, on the one hand, both requirements of an education system and needs of trainees, with another. For the purpose of determination of the current level and the direction of motivation there was a carriedout questioning of UIPA students and pupils of professional (professional) educational institutions and also questioning on identification of the reasons of a certain motivation. Using results of the conducted survey of students and pupils of professional education institutions and also the idea of pedagogical system developed by N.V. Kuzmina psychology and pedagogical conditions of students educational motivation formation were defined. According to certain psychology and pedagogical conditions of students educational motivation formation its algorithm was developed. It is constructed so that to have an opportunity to influence the reasons of a certain motivation within the program of training of specialists and personal experience of the teacher. To advantages of an algorithm it is possible to carry the sufficient accuracy of determination of the current level of motivation to training and also identification of positive and negative factors of educational process which influence motivation level. Also the algorithm considers the current level of the available knowledge, skills of students (pupils). Among shortcomings, despite universality of an algorithm, it is possible to note its duration of realization for groups of trainees with the average and low level of motivation. On the basis of processing of the obtained statistical data the conclusion was drawn that the efficiency of use of an algorithm for identification of motivation factors and influence on them is confirmed by growth of ability to put the obtained information into practice, manifestation of an initiative from students and pupils, the positive attitude towards the chosen specialty. Prospects of further researches of this perspective consist of psychology and pedagogical researches of vocational education motivation at different steps of professional education system.