ПІЗНАВАЛЬНА САМОСТІЙНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Abstract

У статті розглянуто пізнавальну самостійність як вищу форму активності та свідомості здобувачів освіти в процесі навчання, їх готовність до самостійної пізнавальної діяльності в подальшому професійному житті в різних сферах виробництва. Здійснено історико-педагогічний аналіз появи та становлення поняття «пізнавальна самостійність» як окремого феномену педагогічної науки, на основі аналізу філософської, термінологічної, психолого-педагогічної літератури та наукових праць. Визначені особливості в становленні поняття «пізнавальна самостійність» на кожному історичному етапі, проведена порівняльна характеристика розвитку пізнавальної самостійності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Окреслені спільні та відмінні особливості у визначені поняття «пізнавальна самостійність» на кожному історичному етапі його розвитку, визначені та охарактеризовані обов’язкові чинники розвитку пізнавальної самостійності, такі як інтерес, ініціативність та наполегливість. Зазначено, що поняття «пізнавальна самостійність» у сучасному контексті розглядається як багатоаспектне особистісне утворення, що виражається в потребі здійснювати особистістю нові дії для отримання нових знань через пізнавальну діяльність, вмінні синтезувати пізнавальні мотиви та способи самостійної поведінки, у саморегуляції пізнавальної діяльності. Погляди науковців, що визначають пізнавальну самостійність як інтегративну динамічну якість особистості, яка потребує системного підходу до її аналізу, а також їх аргументовані докази стосовно того, що пізнавальна самостійність може бути оптимальною тільки за умови її ініціювання з боку педагогів. Охарактеризовані вимоги до організації освітнього процесу, дотримання яких дозволить здійснити формування пізнавальної самостійності у здобувачів освіти в процесі навчання: збільшення завдань для самостійної роботи, включення творчих навчальних завдань у навчальний процес, створення проблемних ситуацій, використання творчих і дослідницьких методів навчання, реалізація принципів педагогіки співпраці, формування у тих, хто навчається, умінь працювати з різними інформаційними джерелами. Визначено основні ознаки, на підставі яких можна стверджувати про сформованість у здобувача освіти пізнавальної самостійності: усвідомлення важливості та необхідності самого процесу навчання, уміння вчитися, пізнавальні здібності та здатність самостійно формування індивідуальний стиль навчання.

The article deals with cognitive independence as the highest form of activity and consciousness of students in the learning process, their readiness for independent cognitive activity in their future professional life in various fields of production. A historical and pedagogical analysis of the emergence and formation of the concept of "cognitive independence" as a separate phenomenon of pedagogical science is carried out, based on the analysis of philosophical, terminological, psychological and pedagogical literature and scientific works. The article identifies the peculiarities in the formation of the concept of "cognitive independence" at each historical stage, and provides a comparative characterization of the development of cognitive independence in domestic and foreign pedagogy. The article outlines the common and distinctive features in the definition of the concept of "cognitive independence" at each historical stage of its development, identifies and characterizes the mandatory factors for the development of cognitive independence, such as interest, initiative and perseverance. It is noted that the concept of "cognitive independence" in the modern context is considered as a multidimensional personal formation, which is expressed in the need for a person to perform new actions to obtain new knowledge through cognitive activity, the ability to synthesize cognitive motives and methods of independent behavior, in self-regulation of cognitive activity. The views of scientists who define cognitive independence as an integrative dynamic quality of a personality that requires a systematic approach to its analysis are studied, as well as their reasoned evidence that cognitive independence can be optimal only if it is initiated by teachers. The requirements for the organization of the educational process, compliance with which will allow the formation of cognitive independence in students in the learning process, are characterized: increasing tasks for independent work, including creative learning tasks in the learning process, creating problem situations, using creative and research methods of teaching, implementing the principles of collaborative pedagogy, developing students' ability to work with various information sources. The main features on the basis of which it can be argued that a student has formed cognitive independence are identified: awareness of the importance and necessity of the learning process itself, the ability to learn, cognitive abilities and the ability to independently form an individual learning style