УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ РІЗАННЯ ПОЛІМЕРНИХ КОМПОЗИТІВ

Abstract

В останні десятиліття темпи зростання виробництва композиційних матеріалів постійно зростають, в основному завдяки їх застосуванню в ракетній і авіакосмічній техніці. Завдяки зниженню вартості, композиційні матеріали почали використовувати в інших галузях: хімічне машинобудування, медицина, транспорт, виробництво товарів народного споживання. Не менш складним завданням є конструювання і механічна обробка виробів з композиційних матеріалів. Широке застосування волокнистих полімерних композиційних матеріалів стримується саме через проблеми забезпечення якості поверхневого шару при їх механічній обробці. Проблеми пов'язані з тим, що відмінність пружних і міцнісних властивостей зв'язува- ча і наповнювача в композиційному матеріалі призводить до того, що під дією механічних сил і температури в поверхневому шарі матеріалу при різанні відбувається масовий розрив адгезійних зв'язків між волокнами і матрицею і руйнування поверхневого шару по поверхнях розділу структурних компонентів композиту. Це призводить до виникнення специфічного дефекту "Ворсистості" обробленої поверхні. Крім цього відбувається термомеханічне рест- руктурування полімерних складових композиту. Глибина дефектного шару при цьому може досягати 300 ... 500 мкм. Вищезазначені дефекти поверхневого шару значно знижують експлуатаційні показники виробів з композиційних матеріалів - механічну міцність, твердість, вологопоглинання, діелектричні властивості і інші. До теперішнього часу немає науково-обгрунтованих рекомендацій по механічній обробці композиційних матеріалів, що дозволяють уникнути руйнування поверхневого шару.